Шістдесят очок, жодної поразки на своєму полі та 66 забитих м’ячів дало можливість "Ліверпулю" закінчити сезон75/76 на першій сходинці.
Європа сезону 76/77 чекала на Ліверпуля зовсім не як фаворита змагання. Сім років в КЕЧ домінував тотальний футбол Рінуса Міхелса і його Аякса та Баварія. Саме Ліверпулю було визначено покласти цьому край і протоптати дорогу для Англійських клубів до вершини європейського футболу.
Розпочалося все з приходу в команду у 1974 Боба Пейслі, на зміну Шенклі який був більш прогресивний та не менш відданий клуб, як метр. Потрібно зазначити що за час роботи Білла Шенклі в команді з 1959 по1974 роки була створена краща команда Альбіону і закладений фундамент для майбутніх досягнень, та на континентальних змаганнях успіхів «червоні» не добивалися. В цілому Пейслі продовжив справу попередника (гра на другому поверсі, високий рівень фізичної підготовки, силові єдиноборства), та додавши деякі компоненти з тотального футболу і саме це стане одним із факторів успіху.
Шлях до «вухатого» розпочався з того що "Ліверпуль" не помітив на своєму шляху Крузейдерс (Белфаст) 2:0(Ніл 18 пен. Тошак 64) вдома і знищення північно-ірландців на виїзді 5:0(Кіган 34, Джонсон 81, 90, Макдермотт 84 , Хайвей 87).
1/8 розпочалася для нас прикрим рахунком проти "Трабзонспора" (1:0 Уста 62 пен) на виїзді. Та вдома нас чекав приємний реванш 3:0( Хайвей 8, Джонсон 10 , Кіган 19) і камня на камені «червоні» не залишили від "Трабзонспора" за перші 20 хвилин.
В 1/4 ми наступаємо на тіж граблі - 1:0 програємо на виїзді "Сент-Етьєну" на Жоффруа, (гол на рахунку Бетані 78). Та знову тріумф вдома 3:1 (Кіган 2 , Кеннеді 59, Фейрклаф 84- Бетані 50).
В півфіналі проїхалися катком по "Цюриху" 3:1(Різі 6 '(пен) - Ніл 14 , 67 (пен ), Хайвей 48) на виїзді та 3:0(Джіммі Кейс 33,79, Кіган 83) вдома.
В фіналі на Стадіо Олімпіко 25 травня "Ліверпуль" зійшовся з "Боруссією" (Менхенгладбах) у 22 фіналі КЕЧ.
2000 охоронців порядку мали слідкувати за цим матчем зокрема за 20000 фанів "Ліверпуля" і "Боруссії". Стадіон та гравці були застраховані на мільйон доларів, неймовірна сума для тих часів. На кону був престиж не тільки «червоних» але і всієї Британії. Фініш сезону для Ліверпуля був надзвичайно важкий, тільки декілька днів тому, «червоні» владнали свої вправи в чемпіонаті, а після того встигли програти в фіналі Кубка країни "МЮ" з рахунком 2:1. Недарма Пейслі наголошував перед матчем на психології команди, до того ж в лазареті були Тошак та Томпсон. Судити матч було доручено французькому судді Р.Вюртцу.
"Ліверпуль" розпочав матч мобільно, при втраті м’яча - командний пресинг, швидкі переходи в атаку , наполегливість і енергійність давала свої плоди і «червоні» поступово притискали "Гладбах" до воріт. Та «жеребці» два рази небезпечно вийшли в контратаку і навіть Хейнкейнс влучив в штангу.
Доля посміхнулася "Ліверпулю" на 27 хвилині, Хайвей змістився вправо, та зрізавши кут, вивів на позицію для удару Макдермотта. Террі без проблем послав круглого в лівий від себе кут. Англійці окупували центр поля після забитого гола і повністю перегравали суперника. Не використавши два моменти Кігана, Хайвея відправилися на перерву за мінімальної переваги.
Другий тайм розпочався наперекір більшості прогнозів, і "Боруссія" пішла вперед. Помилка Кейса призвела до того що м’яч попав до Симонсена який змістився зліва в центр і невідпорно пробив, зробивши рахунок 1:1 на 51 хвилині. Томмі Сміт на 64 хвилині відновлює перевагу, замкнувши подачу з кутового.
"Ліверпуль" атакував і надалі , Кіган повністю знесилив Фогтса заставляючи його фолити на собі і нарешті капітан західнонімецької команди привіз пенальті в свої ворота. Філ Ніл біля позначки, таймер відраховує 82 хвилину , удар 3:1!!! Боб Пейслі після матчу сказав « для цього були потрібні колосальні зусилля волі. Забивши другий гол ми повністю заволоділи ситуацією та заграли в свою гру.»
