ГОЛОВНА | Джон Барнс | Реєстрація | Вхід  22.05.2018 Вівторок 01:19
                  

liverpoolfc.com.ua

ГОЛОВНЕ: Ліверпуль перемагає Рому | Заява Травма Окслейда-Чемберлена | Заява Роберто Фірміно | Заява ФК Ліверпуль |
 Наступний матч
V

Реал Мадрид - Ліверпуль
26.05.2018, 21:45
НСК Олімпійський
Ліга Чемпіонів, ФІНАЛ

 Прем'єр Ліга
Команда М О
1 Ман Сіті 38 100
2 Ман Юнайтед 38 81
3 Тоттенхем 38 77
4 ЛІВЕРПУЛЬ 38 75
5 Челсі 38 70
6 Арсенал 38 63
7 Бернлі 38 54
 Твіттер
 Пошук
 Календар
«  Травень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
 Статистика
Джон Барнс - Досьє



Позиція - Лівий півзахисник
Дата народження - 07. 11. 1963
Місце народження - Кінгстон, Ямайка
В Ліверпулі - з 1987 року, до 1997 року
Матчів - 409
Голи - 108




Зірка Джона Барнса, якого на початковому етапі його кар'єри неполіткоректна Британія 80-х називала "чорним Джорджем Бестом", засяяла 10 червня 1984 на знаменитій "Маракані" в Ріо-де-Жанейро. Тоді 22-річний футболіст забив перший гол англійців у товариському поєдинку проти збірної Бразилії, причому зробив це в такому стилі, який швидше асоціювався з південноамериканськими віртуозами.

Підписавши контракт з Вотфордом в 17-річному віці, Барнс разом з командою поступився чемпіонським титулом Ліверпулю в 1983, коли "Шершні" фінішували другими, і програв фінал Кубка ФА Евертону в 1984.

Влітку 1987, Кенні Далгліш, граючий тренер "Червоних", підписав талановитого півзахисника, заплативши за нього 900 тисяч фунтів. Вінгер чудово вписався в модернізовану атакуючу лінію мерсисайдців, де його партнерство з іншими новобранцями, серед яких були Пітер Бердслі і Джон Олдрідж, принесло Ліверпулю 17-й чемпіонський титул. У своїх 38 матчах чемпіонату 1987/88 Барнс забив 15 м'ячів, і за підсумками сезону він був визнаний Гравцем Року і за версією журналістів (Football Writers 'Association Footballer of the Year), і на думку своїх колег по футбольному полю (PFA Players' Player of the Year).

Один з самих технічних і, одночасно, розумних футболістів у британській історії Барнс поєднував у собі видатні швидкісні якості з неймовірно тонким розумінням гри. З приходом на тренерський пост Ліверпуля Грема Суннеса він отримав капітанську пов'язку клубу. Він встиг до завершення своєї кар'єри на Мерсисайді стати володарем Кубка ФА в 1992 (хоча й пропустив фінал через травму ахіллового сухожилля), а також Кубка Ліги в 1995.

У серпні 1997 по вільному трансферу Барнс перейшов у Ньюкасл, а в кінці сезону 1998/99, коли разом з Чарльтоном він вилетів з Прем'єр Ліги, гравець оголосив про завершення кар'єри.

Буквально через рік Барнс воз'єднався з Кенні Далглішем, який займав пост директора  Селтіка, а колишній вінгер "Червоних" очолив шотландський клуб у якості головного тренера. Однак на менеджерському посаді Барнсу не вдалося протриматися аж до кінця сезону - останньою краплею стала поразка гігантів з Глазго в Кубку Шотландії від Інвернесса. Тим не менше, Барнс повернувся на тренерську роботу і з листопада 2008 є наставником національної команди рідної йому Ямайки.

Кар'єра Барнса в збірній, настільки багатообіцяюча після яскравого деб'юту, багато в чому, не виправдала надій ні самого футболіста, ні вболівальників "Трьох левів". Незважаючи на рекордні на той момент для чорношкірих футболістів 79 матчів за збірну і 12 голів у них, вважається, що півзахисник так ніколи і не зміг так само натхненно виступати за національну команду, як він це робив за клуб.

 Попередній матч
4:0

Ліверпуль - Брайтон
13.05.2018, 17:00
Енфілд
Прем'єр Ліга, 38 тур

 Бомбардири
 Профіль
Вівторок
22.05.2018
01:19

 Чат
    
Всі права захищені © 2010-2018 www.liverpoolfc.com.ua                         
При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове         
Powered by DOCTOR
Design by RedMen