ГОЛОВНА | Кенні Далгліш | Реєстрація | Вхід  21.11.2017 Вівторок 14:45
                  

liverpoolfc.com.ua

ГОЛОВНЕ: ЩО ПРИНЕСЕ "ЛІВЕРПУЛЮ" КВАЛІФІКАЦІЯ В ЛІГУ ЧЕМПІОНІВ | ОГОЛОШЕННЯ!!! |
 Наступний матч
V

Спартак - Ліверпуль
26.09.2017, 21:45
Арена Відкриття, Ліга Чемпіонів, 2 тур

 Прем'єр Ліга
Команда М О
5 Тоттенхем 5 8
6 Хаддерсфілд 5 8
7 Бернлі 5 8
8 ЛІВЕРПУЛЬ 5 8
9 Саутгемптон 5 8
10 Вест Бромвіч 5 8
11 Уотфорд 5 8
 Бомбардири
 Твіттер
 Пошук
 Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
 Статистика
 Кенні Далгліш

Дата народження 04.03.1951
Місце народження Глазго, Шотландія
В Ліверпулі з 08.01.2011 до 16.05.2012

Матчів 74
Перемог 37
Нічиїх 16
Поразок 21

Трофеї:
Кубок Ліги 2012

Кеннет Матісон Далгліш (Кенні Далгліш). Народився 4 березня 1951 року в Глазго (Шотландія). Грав нападаючим.
Виступав: "Селтік" Шотландія (1969-1977), "Ліверпуль" Англія (гравець 1977-1985, граючий тренер 1985-1991). Протягом клубної кар'єри провів 836 офіційних матчів (забив 339 голів). За збірну Шотландії зіграв 102 матчі (забив 30 голів).
Кар'єра тренера: "Ліверпуль" Англія (граючий тренер, 1985-1991), "Блекберн" Англія (тренер, 1991-1995), "Блекберн" Англія (футбольний директор, 1995-1996), "Ньюкасл" Англія (тренер, 1997 - 1998), "Селтік" Шотландія (футбольний директор, 1999-2000), "Селтік" Шотландія (тренер, 2000),
"Ліверпуль" Англія (тренер, 2011- теп.час.)
Досягнення (як гравець, граючий тренер і тренер): 4-разовий чемпіон Шотландії, 4-разовий володар Кубка Шотландії, 2-разовий володар Кубка шотландської ліги, 9-разовий володар Суперкубка Англії, володар Суперкубка Європи, 3-кратний володар Кубка європейських чемпіонів, 10-кратний чемпіон Англії, 4-разовий володар Кубка англійської ліги, 3-кратний володар Кубка Англії, кращий футболіст чемпіонату Англії 1979 і 1983 років, кращий футболіст в історії "Ліверпуля" за версією вболівальників, чотири рази визнавався кращим тренером чемпіонату Англії.

Прорахунок Білла Шенклі

Великий тренер Ліверпуля Білл Шенклі в кадрових питаннях практично не помилявся. Але коли до нього на перегляд привели рудуватого, прямоволосого 15-річного хлопчика, він не розгледів у ньому потенційної суперзірки. На дворі стояв серпень 1966: збірна Англії тільки що виграла Чемпіонат світу, а Шенклі збирав основу команди, яка буде виблискувати в 1970-их і принесе нову славу британському футболу.

Юний Далгліш, зіграв за резервний склад Ліверпуля проти резервістів Саутпорта в Ланкширській лізі. Мерсісайдці перемогли 1:0, але молодий хлопець вирушив додому, не почувши жодного слова на свою адресу. Через кілька років, коли Шенклі побачив гру Кенні в чемпіонаті Шотландії, він був вражений до глибини душі, але своєї радості не показував. Білл звинувачував у своїй помилці всіх селекціонерів клубу разом узятих. До моменту свого переходу в Ліверпуль Далгліш вже був лідером збірної Шотландії і обійшовся наступнику Шенклі Бобу Пейслі в рекордну суму - 440 000 фунтів стерлінгів. А міг би дістатися безкоштовно.

Початок кар'єри
З дитинства Кенні Далгліш мріяв грати за Рейнджерс. У 15 років він став гравцем збірної школярів Шотландії, відмінно провів матч проти однолітків з Англії і удостоївся похвали британської преси. Не залишалося жодного сумніву в тому, що з хлопчика виросте відмінний професійний футболіст. Питання тільки, в якій команді? Рейнджерс вперто не звертав на нього уваги, Вест Хему молодий гравець теж не сподобався, так що синові інженера-протестанта довелося підписувати контракт з католицьким Селтіком. Сталося це в липні 1967 року. Легендарний тренер "кельтів" Джок Стейн відправив для укладання юнацької угоди з Кенні свого помічника Шона Фаллона. Той, захопивши для подальшого банкету на честь чергової річниці весілля дружину і трьох діточок, під'їхав на автомобілі до будинку Далглішів і, сказавши дружині "Повернуся через п'ять хвилин", зник за дверима. З'явився він тільки через три години - з підписаним контрактом футболіста. І важко сказати, хто в цій ситуації був більш щасливий - Кенні Далгліш, Шон Фаллон чи його сім'я від довгого очікування.

Новоспеченого гравця Селтік тут же перевів у свій фарм-клуб Камбернолд Юнайтед і влаштував на роботу учнем столяра. Ще через рік Кенні підписав дорослий професійний контракт і став гравцем молодіжного складу біло-зелених. Його шлях в основний склад Селтіка тривав три сезони. "Кельти" тоді тільки вступали в переможну еру, але несподівано стали кращими в Європі, першими з британців завоювавши Кубок європейських чемпіонів. Джок Стейн визнавав безсумнівний талант Далгліша, але перший шанс проявити себе в матчі чемпіонату Шотландії надав йому лише 14 травня 1971 року - у домашній грі "кельтів" з Кілмарноком. Селтік переміг 7:2. У самому результаті не було нічого дивного, дивним було інше: шість з семи голів забив дебютант команди!

У сезоні 1972/73, 22-річний Кенні був вже провідним снайпером команди. Далгліш настільки спритно контролював м'яч, що його неможливого було у нього відібрати, виходив на ударну позицію і забивав. Пізніше захисник Арсенала і збірної Ірландії Девід О'Лірі скаже: "Часом мені здавалося, що Кенні сидить на м'ячі: той опинявся десь під ним. І на всі боки миготіли лікті. Під яким би кутом, з якого боку я б не наближався до Кенні, дотягнутися до м'яча я не міг".

Перед чемпіонатом 1975/76 Далгліш став капітаном Селтіка. Але це був нещасний для команди сезон: Джок Стейн потрапив в автомобільну аварію, отримавши серйозні пошкодження, довго пролежав у лікарні, і без нього "кельти" вперше за останні 12 років залишилися без трофеїв. Проте в наступному сезоні, коли Стейн повернувся до виконання своїх обов'язків, Селтік сповна реабілітувався перед уболівальниками, вигравши чемпіонат країни і обидва Кубка.

Переїзд до Ліверпуля
У збірній Шотландії Кенні дебютував в листопаді 1971 року і виступав за неї протягом 15 років! У 1974 році він взяв участь в Чемпіонаті світу, але зіграв там блідо, а національна команда Шотландії не пройшла в "плей-офф", хоча і не зазнала жодної поразки на груповому етапі. 4 червня 1977 Далгліш забив переможний для Шотландії гол в легендарному матчі на "Уемблі", забезпечивши своїй команді успіх з рахунком 2:1. Загальний же список трофеїв, виграних Кенні з Селтіком, включає в себе п'ять чемпіонських титулів, чотири Кубки Шотландії та один Кубок Шотландської ліги. Однак честолюбному нападаючому цього було мало, і в 1977 році він прийняв запрошення Ліверпуля, який шукав заміну своїй мега-зірці Кевіну Кігану, що перебрався в Гамбург.

Сумніви в тому, наскільки заміна виявиться адекватною, були розвіяні вже після закінчення семи хвилин першого матчу Далгліша за мерсисайдців: він забив гол у ворота Міддлсбро. Коли ж Ліверпуль зустрічався в листопаді-грудні з Гамбургом у фіналі Суперкубка Європи, протистояння Далгліш - Кіган завершилося перемогою шотландця. У гостях мерсисайдці зіграли внічию (1:1), а от на "Енфілд Роуд" завдяки відмінній грі свого нового лідера розгромили суперника з рахунком 6:0! Шостий гол забив Кенні. Далгліш виявився талановитішим від Кігана - це потім визнавали всі, хто мав щастя грати разом з цими великими британськими футболістами. Хоча, з іншого боку, якщо Кевін удостоївся двох Золотих м'ячів "France Fottball", то Кенні таких почестей був позбавлений.

Крім Суперкубка Європи в рядах Ліверпуля Далгліш виграв чотири Суперкубка Англії, шість чемпіонських титулів, три Кубки європейських чемпіонів, чотири Кубки ліги та Кубок Англії. У 1979 і 1983 році він визнавався кращим футболістом першості Англії. Ось тільки виступи за збірну Шотландії доставляли йому одні лише розчарування. Про чемпіонат світу 1974 ми вже розповідали. На аналогічному турнірі 1978 шотландці знову залишилися за бортом "плей-офф": їм не допомогла навіть перемога над майбутнім фіналістом Нідерландами (3:2) - один гол забив Далгліш. Ну, а на Чемпіонаті світу 1982 в Іспанії Кенні виглядав погано. У стартовому поєдинку з новозеландцями він забив гол, у зустрічі з бразильцями вийшов на заміну при рахунку 1:3 і нічого вдіяти не зміг, а у вирішальному матчі за вихід в "плей-офф" зі збірною СРСР (2:2) і зовсім залишився на лавці. Зіграти ж на четвертому Мундіалі поспіль, в 1986 році, 35-річному Кенні завадила травма. Тим не менш, восени 1986-го він ще двічі виходив на поле в футболці збірної, довівши кількість зіграних ним за національну команду матчів до 102, що є рекордом. З 30 забитими в міжнародних поєдинках голами Кенні ділить перше місце в списку найрезультативніших шотландських гравців разом з Денісом Лоу.

Три трагедії
За свою ігрову кар'єру Далгліш став мимовільним свідком трьох найбільших трагедій в історії світового футболу. У 1971 році під час "дербі" Рейнджерс - Селтік звалилася одна схода старенького стадіону "Айброкс". Тоді загинуло 66 чоловік. Кенні не грав, але був присутній на стадіоні і бачив все своїми очима. У 1985 році він був учасником сумнозвісного фіналу Кубка чемпіонів Ліверпуль - Ювентус на брюссельській арені "Ейзель" через агресивну поведінки фанів англійського клубу загинуло 39 прихильників Ювентуса. Незабаром після цієї події Кенні став граючим тренером мерсисайдців.

Перші два сезони він досить регулярно з'являвся на полі, а от з осені 1987 року по весну 1990-го в основному обмежувався сидінням на лавці. Як тренер Кенні опинився в центрі ще однієї драми: у тисняві перед півфінальним матчем Кубка Англії 1989, що проводився на нейтральному полі в Хіллсборо, загинуло 96 уболівальників. "Я закликаю вас зберігати гідність, - сказав тоді Кенні своїм гравцям. - Ми повинні показати приклад нашим фанам". Саме Далгліш став ініціатором відвідування футболістами лікарень, де перебували поранені вболівальники. Він був присутній на похороні жертв кошмарної трагедії, допомагав сім'ям. Він робив усе можливе, щоб полегшити страждання тим, хто втратив у Хіллсборо своїх близьких. Деякі з них зверталися до нього за психологічною допомогою серед ночі, і він нікому не відмовляв: міг годинами говорити з вбитими горем людьми по телефону ...

Тренер Ліверпуля
Після Джо Фегана Ліверпуль очолив Кенні Далгліш. Спочатку він, поєднував ці функції з обов'язками гравця, а потім став виключно тренером.

У перші два роки "Король" не обходився без порад та підтримки Боба Пейслі. Однак саме зірок його ери - Філа Ніла і Алана Кеннеді - Кенні замінив Ніколом і Бегліном. Також він вирішив змінити стиль гри команди так, Ян Мельбю виконував функції останнього захисника. "Золотий хлопчик" Іан Раш відправився до Італії, і стало ясно, що Далгліш зібрався повністю реформувати лінію атаки команди. Влітку 1987 були куплені Джон Барнс і Пітер Бардслі. І аж до 20 березня наступного року Ліверпуль не допустив в лізі жодної фатальної помилки. З 29 зіграних матчів "Червоні" здобули 22 перемоги, 7 матчів було зведено внічию, і не було жодної поразки. Було забито 65 голів, а пропущено - всього 13. Доля титулу чемпіона була вирішена за 4 тури до кінця чемпіонату. Єдиним розчаруванням була поразка у фіналі кубка від Вімблдону. Цю команду ніхто не насмілився назвати командою Пейслі, або навіть командою Фегана. Вона грала в більш атакуючий футбол, і більше залежала від індивідуальної майстерності виконавців, навіть незважаючи на те, що командний дух був надзвичайно високий. Це була команда Кенні Далгліша!

У сезоні 1988-89 відбулося кілька знакових подій в історії клубу. Повернувся Іан Раш, і це було єдиним позитивним моментом. Пізніше Ліверпуль втратив титул чемпіона Англії у вирішальному матчі проти Арсеналу.

У період з 3 січня по 14 жовтня 1989 "Червоні" програли лише в одному матчі. Був виграний 18 чемпіонський титул, а Далгліша втретє за останні п'ять років визнали тренером року.

Сезон 1990-91 мерсисайдці почали просто чудово. 14 перемог, 3 нічиї і лише одна поразка. Забито 43 голи, пропущено - 15. До кінця календарного року було програно всього три матчі, і Ліверпуль залишався на вершині. Вболівальники того часу не можуть згадати нічого, крім розгрому суперників, одного за іншим. 20 лютого 1991 в п'ятому раунді кубка Англії Ліверпуль чотири рази виходив вперед у протистоянні з Евертоном. Матч закінчився з рахунком 4-4. На наступний ранок Далгліш покинув клуб ...

Нові вершини

До тренерської діяльності Кенні повернувся через вісім місяців, очоливши перебуваючий в другому дивізіоні Блекберн, який відразу ж вивів в еліту. Далгліш став ініціатором запрошення в "Роверс" з Саутгемптона майбутньої зірки Алана Ширера, потім придбав таких відомих гравців як Тім Флауерс, Девід Бетті, Кріс Саттон. У 1994 році Блекберн під його керівництвом фінішував другим у Прем'єр Лізі, а на наступний сезон став чемпіоном. Таким чином, Далгліш виявився третім в історії англійського футболу тренером, який перемагав у національній першості з двома різними клубами - Ліверпулем і Блекберном.

Відразу після тріумфу Кенні зайняв пост футбольного директора "Роверс", а наприкінці наступного сезону розірвав свій контракт за згодою двох сторін. 14 січня 1997 Далгліш опинився біля керма Ньюкасла.

І тут робота шотландського фахівця була оцінена досить високо. Протягом двох з половиною сезонів він завоював для "сорок" срібло Прем'єр Лги і дійшов до фіналу Кубка Англії. У червні 1999-го розлучившись з Ньюкаслом Далгліш отримав посаду футбольного директора в Селтіку. Правда, з середини сезону йому довелося замінювати на тренерській лаві звільненого Джона Барнса. І знову не без успіху: був завойований Кубок ліги. Однак продовжувати відносини з "кельтами" Далгліш не захотів і покинув клуб.

Повернення "Короля"

Кенні Далгліш повернувся у футбол на посаду посла Академії Ліверпуля влітку 2009 року. Тоді командою керував Рафаель Бенітес. Через явний провал іспанця було звільнено, і основним претендентом на посаду головного тренера став Далгліш, проте тодішнє керівництво, в особах Хікса і Жилетта вирішило запросити в команду Роя Ходжсона. Проте вже через половину сезону нове управління Ліверпуля відправило Роя у відставку, а новим головним тренером мерсисайдців, до закінчення сезону 2010/2011, став Кенні Далгліш. 12 травня 2011 року, Генрі та Вернер - директори Ліверпуля, прилетіли в Англію для того щоб узгодити умови нового контракту Далгліша. Того ж дня Кенні разом із своїм помічником Стівом Кларком підписали трирічний контракт із Ліверпулем.

Король покидає трон

Цього літа Далгліш придбав сім гравців, які повинні були допомогти Ліверпулю вести боротьбу за кваліфікацію до Ліги Чемпіонів. Проте, незважаючи на декілька вражаючих матчів у Прем'єр Лізі, Ліверпуль завершив сезон лише на восьмій позиції. Успішно команда виступала лише в кубках. В Кубку Ліги Ліверпуль дійшов до фіналу в якому переміг на Уемблі Кардіфф Сіті, тим самим Кенні перервав шестирічну безтрофейну серію "Червоних". В Кубку Англії Ліверпуль також дійшов до фіналу, проте там поступився Челсі 2:1. Врешті решт, навіть успіхи в кубках не забезпечили Кенні довгострокової перспективи на Енфілді, 16 травня Далгліш офіційно покинув Ліверпуль.

 Попередній матч
2:3

Лестер - Ліверпуль
23.09.2017, 19:30
Кінг Пауер Стедіум, Прем'єр Ліга, 6 тур

 Профіль
Вівторок
21.11.2017
14:45

 Чат
    
 Всі права захищені © 2010-2017 www.liverpoolfc.com.ua                         
 При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове         

 По питаннях розміщення реклами - contаcts@liverpoolfc.com.ua
Powered by DOCTOR
desing by RedMen

Хостинг від