Здається, ні один тур Прем'єр-ліги не проходить без жахливих помилок арбітрів, щодо тлумачення нових правил покарань за порушення у штрафному майданчику. З одного боку, заворушення у штрафному стали звичними вже протягом багатьох років і пора було щось робити. З іншого боку, незрозуміло, як кваліфікований арбітр, який в цілому чудово відсудив гру, міг допустити настільки кричущу помилку, від якої в шоці вся футбольна Англія..
Медлі провів прекрасний арбітраж, і в складній ситуації він правильно визначив положення "поза грою" напередодні другого гола "Ліверпуля". Його проникливий погляд помітив, що Адам Лаллана перебував в офсайді, і гол був справедливо скасований. Потім, Медлі абсолютно законно призначив пенальті у ворота "Тоттенхема", після порушення Еріка Ламела на Роберто Фірміно.
Але під час виконання кутового, арбітр зганьбився по повній програмі. Як тільки м'яч був поданий, сталася сутичка за участю Яна Вертонгена і Жоеля Матіпа. Марлі дав свисток, щоб зупинити гру, і... дав бельгійцю попередження. Менеджер Ліверпуля Юрген Клопп не міг повірити своїм очам, експерти матчу були в подиві...
Це було дивне рішення Медлі. Він виніс попередження, підтвердивши факт порушення, причому досить грубого, щоб потягнути на картку і заслуговує зупинки гри. Але пенальті не призначив!!! Напевно гравці знають про те, що вони не повинні робити, але давати їм другий шанс, лише погрозивши пальчиком... Який тоді взагалі сенс присутності судді на полі і його ролі у припиненні та оцінки порушень?
(дивитися з позначки 1:00)
Оцінка судді B-. Відсутність послідовності в ступені оцінки покарання за грубість у штрафному майданчику триває.
Вердикт Марка Хелсі:
Під час подачі кутового у штрафному майданчику почалася звична метушня, коли Вертонген вхопив Матіпа за плечі, і в кращих традиціях реслінгу поклав його на газон, інакше це і не назвеш. Це було страшне і незрозуміле рішення арбітра, і Боб порушив одне з базових правил у футболі.
Він помітив проступок, коли м'яч був у грі, він дає свисток ПІСЛЯ подачі кутового і дає Вертонгену попередження. Потім він поновлює гру з іншого кута (!), значить він визнав, що м'яч був у грі, тому за законом він повинен відновити гру з пенальті. Фол був здійснений перш, ніж м'яч був у грі, але ви могли чітко бачити, що Боббі не подув у свій свисток, поки м'яч не став активним.
Я думаю, ви могли б сказати, що він просто побоявся призначити пенальті, і саме тому так був обурений Юрген Клопп. Остаточне рішення приймає суддя, і він заслужив би тільки похвалу, якщо б призначив пенальті – ніхто б не скаржився.
Немає чітких вказівок, що надходять від PGMOL (Professional Match Game Officials Limited), хоча вони зобов'язані вказувати арбітрам на дотримання базових принципів. На жаль, і у таких арбітрів, як Майк Дін зовсім інші принципи, які відрізняються від інших арбітрів.
Для суддів теж повинні існувати тверді правила, і потребу в цьому ми побачили на останньому Євро. Ось П'єрлуїджі Колліна був явним лідером і кожен чиновник тоді знав, що він повинен і що не повинен робити.
У нас було в ці вихідні кілька шансів переконатися, що є арбітри, які судять за своїми, лише їм зрозумілими правилами.
Ще одним антигероєм туру, став Майк Дін. Він весь матч шукав на свою голову неприємності. і таки знайшов. Один призначений пенальті, якого, по суті, не було, і два, які були, але яких він не помітив.
