Сайт українських фанатів футбольного клубу Ліверпуль

Мет і його Брат Х'ю були одними з багатьох шотландців, яких клуб запрошував одразу після свого заснування і рішення Евертона про переїзд на «Гудісон парк». Деб'ют Метью на «Енфілді» припав на матч 29 жовтня 1892 проти Ньютаун, а перший м'яч за клуб був забитий в матчі Ланкаширськj] Ліги проти Флітвуд Рейнджер.

До переїзду в Мерсисайд Мет був яскраво-вираженим вінгером, проте в Англії він став універсалом, який зіграв майже на всіх позиціях. Під час деб'ютного, і в той же час успішного, сезону у Футбольній Лізі країни Мету доводилося п'ять разів замінювати першого голкіпера команди Вільяма Макоувена, а за свою кар'єру в Ліверпулі Мет як воротаря провів 36 матчів.

Також він встановив своєрідний рекорд: єдиний гравець в Англії (можливо і у всьому світі), хто вигравав чемпіонат як польовий гравець так і голкіпер команди.

Наприкінці 1895-1896 сезону з приходом в команду Гарі Сторера навіть в силу своєї універсальності Мет не міг гарантувати собі місце в основоном складі, тому він тільки п'ять разів виходив на поле у трьох наступних сезонах.

Після завершення ігрової кар'єри Мет став професійним рефері. 16 грудня 1919 він був обраний до ради директорів клубу. У 1923 році Макуін замінив на тренерському містку Девіда Ешуорта, який після успішного сезону в Ліверпулі перейшов у Олдхем Атлетік.

Метт відмінно керував клубом зумів привести команду до другого поспіль чемпіонства. Незважаючи на ампутовану ногу після автокатастрофи, Макуін керував клубом до лютого 1928 року, але до цього він зробив одне з найважливіших придбань в історії клубу. Підписання південноафриканського нападаючого Гордона Ходжсона мало величезне значення для клубу.

З дня його виходу у відставку і до його смерті в 1944 році Мет продовжував жити в безпосередній близькості до «Енфілда» і завжди був бажаним відвідувачем для клубу.