Забавно, як іноді повертаються події в футболі і взагалі в житті... 

Купівля "Ліверпулем" Філіппе Коутіньо у січні 2013 року за трохи більше £8,5 млн. є однією з кращих угод в новітній історії Прем'єр-ліги, враховуючи те, що зараз він коштує в десять разів більше цієї цифри. 

Бразилець став нашим талісманом слідом за Стівеном Джеррардом і Луїсом Суаресом, що покинули клуб, але все могло б бути зовсім інакше, якби голова "Блекпула" Карл Ойстон підняв телефон в грудні 2012 року... 

Згідно Тһе Telegraph, ми вийшли з пропозицією до команди Чемпіоншіпа по нашому колишньому вінгеру Академії Томасу Інсу спочатку, запропонувавши 5 млн. фунтів, але Ойстон відмовився відповідати на телефонні дзвінки або брати участь в перемовинах. 

Після цієї відмови, ми обговорювали півзахисника бєлградського "Партизана" Лазара Марковіча, якого викупили з "Бенфіки". На жаль, серб виявився марною тратою 20 мільйонів фунтів, але ми не змогли придбати його одразу. 

Почувши, що Маурісіо Почеттіно відчайдушно намагається підписати Коутіньо у "Саутгемптон" (будучи знайомим з ним по оренді в "Еспаньолі"), "Ліверпуль" звернув увагу на бразильця, про якого наші скаути нещодавно почули, що він буде доступний через фінансові проблеми "Інтера". 

Брендан Роджерс був у захваті від ідеї і звітів скаутів, таких, як Баррі Хантер, Фернандо Тройані і нещодавно призначений спортивний директор Майкл Едвардс. 

Справу було зроблено в січні 2013 року, одночасно з підписанням Деніела Старріджа – але це просто диво, що нам тоді дістався Коутіньйо, а не Інс... 

Справедливості заради, мабуть, якщо б "Саутгемптон" купив Коутіньйо, то він міг би в підсумку все одно опинитися в "Ліверпулі" (тільки за набагато більшу суму). 

Джерело: empireofthekop.com