Джон Джайлз (Independent): 

Я впевнений, що Юрген Клопп щось мав собі на увазі, коли потягнув за собою здивованих гравців "Ліверпуля" в центр поля на "Енфілді", щоб відсвяткувати нічию проти "Вест Бромвіча". 

Я впевнений, що він навіть подумав, що це хороша ідея, але хіба колись було хорошою ідеєю перетворювати себе на клоуна? 

Реакцією на своєрідне коло пошани "Ліверпуля" стало загальне презирство, а хіба вона могла бути іншою??? 

Я думаю, Клопп розуміє по-англійськи досить добре, але це був знак того, що він не розуміє ні Англії, ні Ліверпуля. зокрема. 

Хоча володіння мовою не залишає жодних сумнівів у тому, що Клопп усвідомлює, що він зробив помилку, і я тим більше сподіваюся, що він розуміє, що одним своїм невірним ходом він поставив під загрозу всю хорошу роботу, яку встиг виконати до цього. 

Вся ступінь довіри і поваги, які він заробив за цей час, була поставлена на кон одним принизливим моментом... 

Я намагаюся зрозуміти, що він спробував зробити, але я не можу зрозуміти, як такий розумний чоловік, як Клопп міг подумати, що це шоу здатне допомогти в його ситуації. 

Я знаю, що він доклав багато зусиль для відновлення зв'язків уболівальників "Ліверпуля" зі своєю командою і для того, щоб акцентувати на цьому увагу, було цілком достатньо його зауваження з приводу людей, які йдуть з гри раніше, не висидівши 90 хвилин. 

Я також розумію, що він вже зрозумів існуючу проблему довіри, коли "Ліверпуль" грав вдома, і втрачав очки із-за цієї своєї нездатності в період правління протягом Брендана Роджерса - дуже важливі очки. 

Так що я можу зрозуміти, чому він був би радий бачити, що ті ж гравці вигризають нічию у сумних обставинах проти "Вест Бромвіча" і за ще більш сумних травматичних обставин. 

Але він зайшов надто далеко. Його захоплення вилізло назовні в невідповідний момент для нього і його команди, коли саме час було проявити стриманість. 

Гравці були збентежені, ви могли бачити, що це було написано на їхніх обличчях, коли вони покидали поле в той вечір, єдине, що вони думали - "що це було?" замість "яке гарне очко". 

Він не бачив цього крізь свої окуляри, але хай знає, що є одна річ, яку гравці ненавидять - це гра на публіку тренера, на якого вже "точать зуб" ЗМІ. 

Як я сказав вище, я розумію, чого він добивався. Його стиль полягає в тому, щоб обійняти весь клуб і спробувати виставити напоказ своє єднання з усіма. Але все це було чудово бачити, поки він не виставив дурнями і себе і гравців. 

Він повинен знати, що кращий спосіб зробити КОП щасливим - це вигравати футбольні матчі. 

Кращий спосіб зцілити хворобливих і зміцнити слабших полягає у зміцненні довіри, а виставлення гравців на показ перед напівпорожнім стадіоном після того, як команда втратила два домашні очки навряд чи допоможе цьому. 

Робота на навчальному полігоні на наступний день допоможе зміцнити бойовий дух. Навчання футболістів тактиці гри з командами, подібними "ВБА" та усунення причин, що призвели до двох пропущених м'ячів буде істинним шляхом до завоювання поваги і довіри. Гравці хочуть бачити менеджера, який знає свою справу. 

Вони будуть завжди позитивно реагувати на навчання, а не на циркові трюки. Те, що ми побачили після тієї гри, було лише дешевим цирковим номером. 

Мораль полягає в твоїх життєвих принципах. 

В основному, мова йде про перемогу, але також і про роль окремих героїв команди, і про те, як в команді будуються відносини і, звичайно ж про довіру і повагу. 

Клоппу досить поглянути на "Стемфорд Брідж", щоб побачити, що відбувається, коли такий менеджер, як Жозе Моурінью, не проти "випендритися" в невідповідні моменти, коли він переводить всі свої фішки і перебирає всі свої методи, в тому числі звинувачуючи гравців, щоб відвести від себе провину за страшну ситуацію, в якій опинився. 

Вперше в своїй кар'єрі, може бути в його житті, Моурінью стає найчистішим лузером і він не знає, що з цим робити... 

У "Челсі" моральний дух упав, і це його вина, і нікого більше. 

Правильно, не його вина, що умови. які він запросив і одержав, перш ніж погодився повернутися в "Челсі", були виконані, і я це визнаю. 

Але хіба не його вина, що він публічно принизив Джона Террі, Неманья Матіча та Едена Азара? 

Хіба не його вина, що він постійно розповсюджувався про суддів, наголошуючи на змови проти його команди і говорив лайняні речі про інших менеджерів? 

Його найбільшою помилкою, здається, було протистояння з лікарем команди Євою Карнейро, яка була явно дуже популярним членом персоналу. 

Цей епізод був у чомусь більше, ніж футбол і наклав відбиток на гравців через їхніх дружин. 

Занадто низьким вчинком було опуститися до конфлікту з медиками - він зігнав своє зло на мало винній людині, жінці - і це було дуже злою і необдуманою поведінкою. 

Але він зробив свій вибір, і мені здається, що ситуація вийшла з-під його контролю. 

Джерело: independent.ie