Півзахисник збірної Італії народився 7 липня 1984 року в Римі. З 1999 року Альберто займався в системі "джаллороссі", а в 16-річному віці інтерес до талановитого плеймейкера почали проявляти англійські клуби Челсі і Арсенал, але 1 серпня 2001 він підписав свій перший професійний контракт з Ромою.

Дебют в Серії А відбувся нескоро. 10 травня 2003 Фабіо Капелло в матчі з Торіно випустив на поле футболіста, якого пізніше вболівальники прозвуть "Il Principo", що в перекладі з італійського означає "Принц". У тому матчі Рома впевнено перемогла 3:1.

На початку сезону 2003-04 молодий Аквілані відправився в оренду в клуб Серії Б Тріестіну. Там він провів повний сезон, в 41 матчі відзначившись 4 рази. По поверненню в сезоні 2004-05 він вийшов у стартовому складі за римлян 11 разів, а в наступному році 26. В лютому 2006-го він приніс Ромі важливу перемогу в дербі з Лаціо, і тим самим допоміг своїй команді встановити на той момент рекорд за кількістю виграних поспіль матчів у Серії А. У цьому сезоні Альберто забивав чотири рази, провівши за команду 26 матчів у всіх турнірах.

Наступний сезон за загальним визнанням повинен був стати бенефісом талановитого півзахисника. Йому вручили футболку з 8 номером, під яким раніше виступав Маттео Феррарі, але тут гравця чатувала низка травм. Перша травма вимкнула його з футболу на кілька місяців. Повернувся лише під кінець сезону, відігравши всі заключні матчі. Того року він провів за Рому всього 15 повних зустрічей, забив один гол.

Сезон 2007-08, здавалося б, знову подарував надію на те, що зірка Аквілані засяє по-справжньому. Він чудово провів зустріч з мадридським Реалом, забив два приголомшливих голи у двох перших матчах Серії А проти Палермо і Сієни, але в жовтні 2007-го знову травмувався. Повернувся лише в січні 2008-го.

22 жовтня 2008 в матчі проти Челсі знову отримав пошкодження, відновився до матчу з Міланом 11 січня наступного року, але в лютому 2009-го знову зліг у лазарет. Він відіграв декілька хвилин проти Арсеналу в березні, але більше в тому сезоні на поле не вийшов.

26 травня 2009 Аквілані підписав з римлянами новий контракт до 2013 року.

Кар'єра в національних збірних Італії різного рівня складалася так само багатообіцяюче. З 2001 року він капітан у збірноій U-16 на шляху до фінальної частини Чемпіонату Європи. З командою U-19 виграв Чемпіонат Європи 2003 року, де забив один гол. Далі йшла збірна U-21, з якою він відіграв відбірковий етап до чемпіонату Європи, але не був відібраний у фінальну частину через травму.

Аквілані дебютував за національну збірну 15 листопада 2006 в товариському матчі проти Туреччини. на той момент він вже закріпив за собою місце в основному складі молодіжної команди, з якою в 2007 на чемпіонаті в Нідерландах посів 5 місце, забив 2 голи і був включений в символічну збірну.

Його включили в список 23-х на чемпіонат Європи 2008 року. У третій грі турніру проти Франції він вийшов на заміну, а італійці перемогли 2:0. У чвертьфінальному поєдинку проти збірної Іспанії Альберто вийшов в основі через дискваліфікації Пірло і Гаттузо, але його команда програла по пенальті 4:2, зумівши зберегти свої ворота в недоторканості протягом 120 хвилин.

Свій перший гол за основну збірну він забив 15 жовтня 2008 у ворота збірної Чорногорії, з якою італійці зустрічалися в рамках відбіркового турніру до чемпіонату Світу 2010 року. У тому ж матчі він подвоїв це досягнення.

Одружений на італійській актрисі Мікеле Кватрочокке, найвідомішим фільмом якої є картина "Вибач за кохання".

5 серпня 2009 в пресі з'явилася інформація про те, що переговори між "Червоними" і італійською Ромою по трансферу півзахисника Аквілані завершилися успішно. За припущеннями журналістів, ціна - 20 мільйонів фунтів стерлінгів. 7 серпня Альберто успішно пройшов медогляд і підписав з клубом п'ятирічний контракт.

Італійцю вручили футболку з четвертим номером на спині, яка звільнилася після того, як Самі Хююпя покинув Ліверпуль. Але проблема полягала в тому, що через серйозну травму він був змушений пропустити першу половину сезону. Спочатку, в кінці жовтня, він провів кілька матчі в складі резервної команди проти дублерів Сандерленда. Через сім днів після цього вболівальники нарешті змогли побачити Альберто в дії: в матчі Кубка Ліги проти Арсеналу він вийшов на заміну на останні 15 хвилин. . В наступному місяці він ще двічі починав матч з лави, а потім, в грудні, вийшов на Поле з перших хвилин у матчі з Фіорентиною, в якому, правда, нічого вже не вирішувалося.

Після цього він частіше задовольнявся переглядом матчу з лавки запасних, ніж виходив з самого початку. Нарешті, перший свій гол у складі Ліверпуля він забив 15 березня 2010, коли на "Енфілд" приїхав Портсмут. Другий, і набагато більш важливий гол він записав на свій рахунок в матчі-відповіді з Атлетіко в півфіналі Ліги Європи. Він був замінений ближче до кінця матчу, що італійця особливо не здивувало.

Враховуючи, що він не грав до жовтня і що провів 18 матчів ліги і 8 матчів у всіх інших змаганнях і дуже багато проводив в лазареті по ряду інших проблем (особливо, з шлунково-кишковим трактом), цей результат, мабуть, найкраще, на що він міг розраховувати. Він встиг довести, на що здатний: показник Альберто по результативним передачам (6) поступається лише тому, якого досяг Стівен Джеррард (7). Враховуючи пропущений час, а також показники в попередньому клубі, Аквілані може занести собі в актив цей сезон.

25 серпня 2010 був офіційно орендований італійським Ювентусом. Термін оренди - один рік + право викупу за 16 млн. в кінці терміну. Сезон в Італії Аквілані провів дуже добре. Гравець став основним гравцем Ювентуса і регулярно почав викликатися до лав національної збірної. Після закінчення сезону Ювентус хотів викупити Альберто, проте італійці відмовлялися платити встановлену суму, намагаючись її зменшити. Врешті-решт гравець повернувся в Англію. Все йшло доволі непогано, Аквілані проявляв себе в товариських матчах, доводив Далглішу свою придатність. Ситуація навколо Альберто почала дещо "розігріватися" під кінець трансферного вікна, коли гравцем активно зацікавився Мілан. 26 серпня Мілан узгодив з Ліверпулем річну оренду гравця з правом викупу в кінці сезону.

Проте викупляти Аквілані Малан не захотів і італієць знову повернувся в Ліверпуль. Передсезонну підготовку з Південній Америці Альберто провів з "Червоними" проте все таки бажав про повернення до Італії. В кінці липня 2012 почала просочуватися інформація про зацікавленість у послугах Аквілані Фіорентини, а 3 серпня 2012 року Альберто підписав постійний контракт з фіалками назавжди покинувши Ліверпуль.