Бред Джонс прибув на "Енфілд" влітку 2010 року, для того щоб стати дублером Пепе Рейни.

Прибувши в Англію з рідного клубу Бейсотер Сіті в липні 1998 року австралієць більшу частину кар'єри був дублером основного голкіпера в Мідлсборо Марка Шварцера. Проте, один матч зробив із Бреда справжнього героя. Чудова гра у воротах команди в переможному півфіналі Кубка УЄФА проти Стяуа у 2006 році принесла Джонсу успіх, але на жаль з поверненням до складу Шварцера Бред знову сів на лавку.

Пройшовши через оренди в Шелборні, Стокпорті, Ротерхемі, Блекпулі і Шеффілді австралієць став першим номером Боро в сезоні 2008-2009.

Бред викликався на Чемпіонат світу до складу національної збірної, проте через важку хворобу сина Луки він відмовиввся від участі в Мундіалі.

В серпні 2010 року Джонс приєднався до Ліверпуля. За першу команду дебютував 22 вересня у програному по пенальті матчі Кубка Ліги проти Нортхемптона.

Після цього Бред провів декілька місяців на правах оренди у Дербі Каунті. А наприкінці 2011 року футбол для нього відійшов на другий план, в той час Бред втратив 5-річного сина, який так і не зміг побороти хворобу.

Гравці і уболівальники клубу співчували і підтримували Бреда у важкий момент його життя. А через деякий час він отримав шанс зіграти за основний склад Ліверпуля. Після дискваліфікації Рейни і видалення Доні, Бред вийшовши на заміну одразу ж став героєм, відбивши пенальті. Цей момент він присвятив своєму сину, став на коліна і підняв руки до неба.

Незадовго до цього пам'ятного матчу в Бреда народився ще один син.

А вже через тиждень після цього поєдинку він зіграв на Уемблі, де допоміг команді пробитися у фінал Кубка Англії.

Травма Пепе Рейни на початку сезону 2012-2013 дозволила Джонсу зіграти декілька матчів за першу команду "Червоних" в тому сезоні. Крім того, австралієць час від часу виходив зі старту на кубкові матчі. В грудні 2012 року Бред продовжив контракт з Ліверпулем.

Проте, стати основним голкіпером Бреду так і не вдалося. Він завжди був прекрасним дублером, готовим в будь-який момент прийти на зміну основному воротарю. Так було і після приходу Сімона Міньоле. Літом 2015 року, Ліверпуль не запропнував Джнсу новий контракт, тому австралієць в якості вільного агента покинув команду.